Американський приватний концерн, виробник устаткування для космічних польотів - Sierra Nevada Corporation, готується відправити перший примірник космічного літального апарату Dream Chaser в NASA для проведення передпольотних випробувань. Успішна перевірка структури, систем дасть змогу здійснити план запуску літального апарата на орбіту навесні 2024 р. Але успішність події може бути піддана впливу інших обставин.
Конфігурація планера Dream Chaser базується на концепції багаторазового космічного літака HL-20, яку розробили в NASA в 90-х роках минулого століття. У 2006 році підрозділ концерну - Space System Bussiness, придбав ліцензію на розробку в Національного аерокосмічного агентства, використавши відправну точку для створення власного варіанту космічного агрегату Dream Chaser. Гості азартного онлайн клубу також борознять космічні простори на ігрових автоматах пригодницької тематики. Однак відвідувати можна слоти з 18 років. Підтвердження віку клієнта відбувається шляхом верифікації користувача, прикладанням скану громадянського паспорта або водійських прав.
Перший запланований політ космічного літака Dream Chaser призначено на 2019 рік. Згодом виникли затримки, здебільшого зумовлені пандемією коронавірусу. Розробнику Sierra Space довелося освоїти виробництво деяких ключових компонентів апарата, включно з ракетними силовими установками, термозахисною плитою, сонячними панелями, кабельною архітектурою.
Характеристики агрегату:
кількість двигунів – 26, три рівні потужності;
паливо — перекис водню, авіаційний гас — екологічно чистий склад;
матеріал двигунів — цирконій;
довжина – 9,0 м;
розмір крил, що складаються, – 7,0 м;
місткість відсіку – 7 осіб;
передбачувана кількість запусків літака — min 15.
У Національному аерокосмічному агентстві до космічного апарату приєднають вантажний модуль під назвою Зоря що падає. Shooting Star також розробляється концерном Sierra Space у формі одноразового осередку для доставлення необхідних вантажів, стикування з Міжнародною космічною станцією. Відсік піддасться випробуванням вібрацією, звуковим впливам, випробуванню в термовакуумній камері. Тривалість випробувань варіюватиметься від одного до чотирьох місяців залежно від успішності кожного етапу. Після випробувань літак вирушить на космодром для подальшого запуску на ракеті Vulcan.
На навколоземній орбіті літак почне автономні маневри, прямуючи до Міжнародної космічної станції. План передбачає наближення до модуля на 10-метровій відстані, проліт під днищем МКС із вантажним відсіком. Для стикування зі станцією буде використовуватися роботизована рука модуля. Однак поки немає дозволу від НАСА на проведення подібних маневрів. Проводиться оцінка безпеки для станції, а також ще не готовий відповідний документ для стикування з ракетопланом.
У період з'єднання з МКС, літак пробув на орбіті 45 діб, надаючи астронавтам житловий відсік у цей час. Після відбудеться відділення, спуск, заплановане приземлення відбудеться на старій смузі для шатлів у штаті Флорида. Вантажний модуль Зоря що падає завантажиться відходами життєдіяльності космонавтів і знищиться при вході в атмосферу. У перспективі концерн розглядає зробити вантажну капсулу багаторазовою.