23 лютого — день народження Васильківського військового навчального закладу

Васильківська військова авіаційна школа механіків (ВВАШМ) почала формуватися 21 листопада 1940 р. Навчання курсантів розпочалося з 1 лютого 1941 р., а 23 лютого перші курсанти прийняли військову присягу, а цей день став днем народження ВВАШМ. Першим начальником школи було призначено учасника громадянської війни, інженера I-го рангу, потім інженера-полковника Євсея Сусліна.

З початком Великої Вітчизняної війни ВВАШМ переходить на військове положення та проводить додатковий набір курсантів. Особовий склад школи забезпечував цілодобовий захист комунікацій та об'єктів міста від повітряного нападу німецьких літаків, робив ремонт та випробування авіаційних моторів і літаків авіачастин, що знаходилися на аеродромі в Западинці та інших аеродромах Київської та Вінницької областей.

11 липня 1941 р. ВВАШМ евакуйована до Міасу (Челябінська обл.). Там постійний склад школи забезпечує навчання курсантів по 10 годин на добу, організовує постійну допомогу військовим частинам Уральського військового округу та діючим фронтам. Організується систематична робота авіамайстерень по ремонту фронтових літаків та авіаційних двигунів. Створюється відмінна навчальна база, яка у 1942-1944 рр. оголошується зразковою.

10 листопада 1941 р. відбувся перший випуск авіаційних механіків-сержантів, більшість з яких направлена до фронтових авіачастин. Частину випускників-відмінників було залишено на фронтах ще в період військового стажування, частину залишили інструкторами та курсовими командирами школи. Половина командного складу, за їх проханням, була направлена на фронт. Серед офіцерів та курсантів ВВАШМ постійно проводився відбір добровольців до школи пілотів. З 1941 р. більшість курсантів складають фронтовики з досвідом бойових дій та державними нагородами. На місця фронтовиків-викладачів призначаються офіцери з фронту та військових академій.

З 1942 р. у ВВАШМ діють курси екстернату, після закінчення яких випускникам присвоювали військове звання молодшого техніка-лейтенанта.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 18 травня 1944 р. Командуючий Київським Військовим округом генерал Токарєв вручив особовому складу ВВАШМ бойовий прапор.

6 листопада 1944 р. ВВАШМ повертається до кова.

За роки війни у стінах ВВАШМ підготовлено для фронту більше 4000 авіаційних механіків. Більшість офіцерів та сержантів-випускників ВВАШМ нагороджені бойовими орденами та медалями.

У 1945 р. ВВАШМ закінчує Герой Радянського Союзу, старшина, потім полковник, Гаврило Бутник. У 1947 р. - старший сержант Лев Дьомін, потім Герой Радянського Союзу, льотчик-космонавт СРСР, полковник.

Протягом 1948-1956 рр. у ВВАШМ, а потім у ВВАТУ, на посаді командира курсантської роти, а пізніше коменданта училища проходив службу Герой Радянського Союзу гвардії підполковник Микола Бурка.

11 березня 1949 р. відбувся перший офіцерський випуск молодших техніків-лейтенантів.

У травні 1949 р. начальником ВВАШМ був призначений інженер-підполковник, потім генерал-майор інженерно-технічної служби Валентин Синяков.

З 1941 по 1951 рр. курсанти ВВАШМ вивчали літаки СБ-2, Іл-2, Пе-2, Іл-10 та Ту-2. З 1949 р. почалося переучування особового складу з поршневої авіаційної техніки на реактивну.

25 червня 1951 р. на базі ВВАШМ створюється ківське військове авіаційно-технічне училище (ВВАТУ). А 10 вересня 1953 р. відбувся перший випуск офіцерів з військовим званням технік-лейтенант.

У червні 1964 р. Начальником ківського ВАТУ був призначений бойовий пілот I-го класу, полковник, в майбутньому генерал-майор авіації і Почесний громадянин кова та Києва Анатолій Гордєєв, який під час війни збив 6 німецьких літаків. У цей період у ВВАТУ створюється школа "Супутник", потім "Авіатор", де щорічно близько 150 старшокласників міста та району навчалися авіаційно-військової справи. Більшість з них ставали курсантами нашого або інших військових закладів.

З 1951 по 1978 рр. курсанти вивчали реактивні літаки Іл-28, МіГ-15, МіГ-19, МіГ-21, Су-7 та Як-28.

З 1972 р. училище постійно розширюється і стає головною "кузнею" технічних офіцерських кадрів для ВПС.

26-28 серпня 1974 р. випускник ВВАТУ, Герой Радянського Союзу, льотчик-космонавт СРСР, полковник Лев Дьомін здійснив політ у космос на кораблі "Союз-15". 9 липня 1975 р. він приїхав у ків, де взяв участь у випуску лейтенантів та зустрівся з особовим складом ВВАТУ.

З 1978 р. курсанти училища вивчали літаки Су-17, Су-24, Су-25, Су-27, МіГ-23, МіГ-29, Як-38, Іл-72 та вертольоти Мі-8, Мі-24.

Значна кількість випускників, командирів та викладачів нашого навчального закладу брала участь у бойових діях в Афганістані та інших "локальних війнах", в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та миротворчих операціях.

З 8 листопада 1985 р. начальником ВВАТУ був призначений учасник бойових дій в Афганістані, полковник-інженер, в майбутньому генерал-майор авіації, Леонід Коснирєв.

На КПП-I училища після реконструкції було відкрито пам'ятник - літак МіГ-21 на честь випускників навчального закладу 1941-1985 рр.

22 жовтня 1990 р. начальником училища було призначено кандидата технічних наук полковника Бориса Кузнєцова.

3 січня 1992 р. згідно з постановою Кабінету Міністрів України ВВАТУ стає 7-м факультетом підготовки молодших авіаційних спеціалістів Київського інституту військово-повітряних сил (7 фак. КІВПС). Тут починають готувати авіаційних фахівців за всіма технічними спеціальностями. У серпні 1993 р. начальником 7 фак. КІВПС був призначений кандидат технічних наук полковник Валерій Гуляницький.

23 лютого 1997 р. начальником 7 фак. КІВПС був призначений кандидат педагогічних наук, випускник ВВАТУ полковник Михайло Іщук.

3 липня 2000 р. згідно постанови Кабінету Міністрів України створено ківський Коледж Військово-Повітряних Сил (ВК ВПС). Протягом 4 років тут, наряду з українцями, навчалися курсанти з Туркменістану. 23 січня 2001 р. було відкрито пам'ятник випускникам-ківцям, збудований на кошти нашого випускника Л. Бобровицького.

23 лютого 2001 р., до 60-річного ювілею ківського військового авіаційного закладу перший заступник Міністра Оборони України генерал-полковник Біжан вручив полковнику Іщуку пам'ятний прапор ківського коледжу.

При коледжі додатково відкриваються навчальні військові частини (школи): початкової підготовки, підготовки контрактників, сержантів, прапорщиків, спеціалістів зв'язку та радіотехнічного забезпечення.

При коледжі додатково відкриваються навчальні військові частини (школи): початкової підготовки, підготовки контрактників, сержантів, прапорщиків, спеціалістів зв'язку та радіотехнічного забезпечення. 

20 жовтня 2002 р. створено Навчальний авіаційний центр ВПС ЗС України, до складу якого увійшли ківський коледж ВПС та навчальні військові частини (школи). Начальником Навчального авіаційного центру ВПС ЗСУ було призначено полковника Михайла Іщука, а начальником ківського коледжу ВПС - полковника Олександра Постнікова.

4 листопада 2005 р. згідно з директивою Міністра Оборони України на базі навчального авіаційного центру було створено Об'єднаний навчальний центр Повітряних Сил (ОНЦ ПС), до складу якого додатково увійшли навчальні центри, що дислокуються у Євпаторії, Гайсині Вінницької обл. та Данилівці ківського р-ну.

З 2003 р. ківський коледж Повітряних Сил за наказом Міністра Оборони України припинив набір курсантів. 24 червня 2006 р. було здійснено останній випуск лейтенантів.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 554-р від 10.11.2006 р. було створено перший у кові державний цивільний вищий навчальний заклад - ківський коледж Національного Авіаційного Університету з відділенням військової підготовки. Коледж буде готувати молодих дипломованих спеціалістів, в майбутньому бакалаврів, або магістрів. Військові фахівці будуть готуватися у коледжі в кількості, яка буде необхідна для Повітряних Сил. У цьому році починається набір студентів. Наказом МОН України виконувати обов'язки начальника ківського коледжу НАУ призначено Олександра Постнікова.