Синагога «Бейкер» — Рідкісний зразок культової єврейської архітектури на Київщині.
Будівля колишньої синагоги в місті Васильків, розташована на вул.Гельца 3 – одна суцільна загадка. Ні точної дати будівництва (1905 – це, ймовірно), ні імені архітектора, нічого. Навіть місцеві краєзнавці не можуть дати документально підтверджених відповідей на багато питань.
Відомо лише, що синагога була збудована на місці старої дерев'яної.
Київська губернія входила до межі єврейської осілості Російської імперії, завдяки чому у Василькові сформувалася велика єврейська громада. Вона продовжувала зростати через тимчасову заборону юдеям мешкати у Києві, яку видав у 1827 році цар Микола І. Значна кількість єврейських родин переселилися до маленьких містечок навколо Києва. На початку ХХ ст. у Василькові нараховувалося 10930 євреїв із загальної кількості громадян — 17660.
На початку ХХ ст. у Василькові звели нову муровану синагогу, на місці дерев'яного молитовного будинку. Синагога виходила на колишню вул. Костенкову (Велику Костенкову), між Базарною площею і вулицею Лікарняною. На цеглі синагоги виявлені клейма «А. Доломакін». (Завод Андрія (Адріана) Фомича Доломакіна, розташований на Великій Васильківській вулиці в м. Києві, згадується в кінці 1890-х років).
У 1927 році синагогу «Бейкер» закрили. Згідно «Протоколу № 27/328 Малої Президії Всеукраїнського Виконавчого Комітету» від 19.11.1927 молитовний відведено до потреб Південно-Західної залізниці, оскільки у місті є крім цього три єврейських молитовних будинки.
По вулиці Костенковій була проведена залізнична гілка, а будівлю синагоги пристосували під залізничний вокзал «Васильків–2», що він проіснував до 1990-х років. Потім будівлю передали під житло працівникам залізниці. З того часу будівля занепала.
Споруда синагоги має як композиційно-просторові (квадратний об’єм чоловічого молитовного залу, до якого долучається вужчий – двоповерховий з жіночою галерею нагорі) та стилістичні (елементи мавританського стилю: три пелюсткові вікна та аттик зі стрілчастим аркатурним підкарнизним фризом, як у найголовніших синагогах Києва).
Також вжиті елементи модерну – диски с трьома тягами на пілястрах. Увесь декор виконано у цеглі. Загалом архітектура будівлі об`єднує традиційний планувальний тип синагоги з оформленням фасаду відповідно до поширених у Києві стилістичних засобів, що маркували будівлі юдейської громади.